РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
            1.1. Галузева угода (далі – Угода), укладена між Міністерством економіки України (далі – Мінекономіки, сторона), Асоціацією роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки України (далі – Роботодавці, сторона) та Всеукраїнською профспілкою працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – Профспілка, сторона).
            1.2. Угода укладена на основі Закону України «Про колективні договори і угоди», Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008-2009 роки (далі – Генеральна угода), інших нормативно-правових актів.
            1.3. Сторони визнають Угоду як чинний акт соціального партнерства, яким регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин та забезпечення конституційних прав і гарантій працівників і роботодавців.
            При цьому Угода розглядається сторонами як основа для ведення колективних переговорів в організаціях і підприємствах, а її положення є мінімальними гарантіями.
            1.4. Угода набуває чинності з дня її підписання і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.
            1.5. Положення цієї Угоди, що передбачають витрати за рахунок чистого прибутку підприємств, носять характер рекомендацій і регулюються колективними договорами, виходячи з умов та економічних можливостей підприємств.
            1.6. Угода відкрита для приєднання всім роботодавцям організацій торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг. 1.7. Для ведення переговорів по укладанню Угоди і підведенню підсумків її виконання утворюється комісія, склад якої указано в додатку 1.

 

РОЗДІЛ II
СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
І ПІДПРИЄМНИЦТВА
Сторони спільними діями сприяють стабільності й розвитку підприємств галузі та підтверджують, що підвищення ефективності їх діяльності, конкурентоспроможності є надійним джерелом добробуту працівників.
Мінекономіки зобов’язується:
2.1. Надавати підтримку підприємствам галузі для їх економічного і технологічного розвитку шляхом формування та реалізації державної політики у сфері внутрішньої торгівлі та участі в межах своїх повноважень у формуванні та реалізації державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.
2.2. В межах компетенції вносити до Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади, до проектів державних програм соціально-економічного розвитку пропозиції щодо вирішення проблем галузі.
2.3. Надавати інформаційно-методичну допомогу суб’єктам підприємницької діяльності галузі у налагодженні ділових контактів на внутрішніх та зовнішніх ринках, розвитку їх діяльності.
2.4. Проводити за участю соціальних партнерів моніторинг соціально-економічного та технічного розвитку підприємств, їх конкурентоспроможності та інноваційної діяльності, використання передового досвіду у сферах менеджменту, управління якістю продукції, маркетингу, забезпечення соціально-економічних потреб працівників, ринку інвестицій.
2.5. Інформувати соціальних партнерів щодо прогнозів розвитку галузі та стану реалізації запланованих заходів.
2.6. Удосконалювати нормативну базу з питань внутрішньої торгівлі.
2.7. Розглядати проекти законів, нормативно-правових актів стосовно соціально-економічних відносин з урахуванням пропозицій Профспілки та Роботодавців.
Мінекономіки та Роботодавці зобов’язуються:
2.8. Сприяти запровадженню суб’єктами господарювання галузі міжнародного стандарту «Соціальна відповідальність 8000».
2.9. Сприяти приєднанню суб’єктів господарювання галузі до Глобального договору ООН.
2.10. Не менше ніж один раз на півріччя розглядати питання щодо адаптації та запобігання можливим негативним соціально-економічним наслідкам вступу України до СОТ для підприємств галузі.
2.11. Проводити семінари, наради, консультації, громадські обговорення регуляторних актів з найбільш актуальних питань діяльності організацій торгівлі, харчування, сфери послуг, підприємництва.
Профспілка зобов’язується:
2.12. Сприяти роботодавцям в реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємств.
2.13. Проводити роботу щодо формування у працівників ощадливого ставлення до власності суб’єктів господарювання, раціонального використання ними матеріально-технічних ресурсів, сумлінного ставлення до трудових обов’язків.
2.14. Сприяти зміцненню виробничої та трудової дисципліни на підприємствах.
2.15. Здійснювати контроль за дотриманням законодавства, яке захищає інтереси працівників при зміні власника організацій, підприємств.

 

РОЗДІЛ III
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
3.1. У сфері зайнятості та соціального захисту працівників від безробіття. Сторони домовилися:
3.1.1. В колективних договорах і угодах передбачати забезпечення підвищення професійного рівня працівників та нормативну періодичність підвищення їх кваліфікації не рідше одного разу на 5 років (Генеральна Угода, ст.1.31). На професійну підготовку направляти до 2 відсотків фонду оплати праці, які відносяться до валових витрат (постанова КМУ від 24.12.1997 №1461 «Про розмір валових витрат платника податку на професійну підготовку або перепідготовку»).
3.1.2. У разі виникнення об’єктивних причин, через які неминучі звільнення найманих працівників з ініціативи роботодавців, забезпечити проведення звільнень за умови попереднього (не пізніше ніж за три місяці) письмового повідомлення відповідних профспілкових організацій про причини, терміни їх проведення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватись, а також про заходи, які спрямовані на працевлаштування працівників, що підлягають вивільненню. У разі одноразового або протягом року скорочення чисельності з ініціативи Роботодавця на десять і більше відсотків найманих працівників проводити таке скорочення чисельності за умови попереднього (не пізніше ніж за три місяці) письмового повідомлення Центральної Ради Всеукраїнської профспілки торгівлі (Генеральна Угода, ст.1.38).
3.1.3. Відповідно до колективних договорів та угод працівникам, які звільняються в зв’язку з ліквідацією організації або скороченням чисельності, надавати можливість перенавчання новим професіям, а також час для пошуку нової роботи до звільнення за умови збереження заробітної плати.
Роботодавці зобов’язуються:
3.1.4. Співпрацювати з органами державної служби зайнятості з метою: консультування, навчання вивільнюваних працівників з питань законодавства про працю, про зайнятість, можливостей самореалізації на ринку праці, основам підприємницької діяльності.
Мінекономіки зобов’язується:
3.1.5. Визначити галузеві пріоритети створення нових робочих місць. Профспілка зобов’язується:
3.1.6. Вносити в разі потреби відповідним органам виконавчої влади та роботодавцям пропозиції щодо перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних з масовим вивільненням працівників, які є обов’язковими для розгляду (Генеральна угода, ст.1.43).
3.1.7. Надавати членам профспілки безкоштовну правову допомогу, проводити консультації з питань зайнятості, у разі потреби представляти інтереси членів профспілки для захисту їх трудових прав у судових органах.
3.2. У сфері нормування та оплати праці. Сторони домовилися:
3.2.1. Встановити мінімальну тарифну ставку робітника І розряду у розмірі 120 відсотків мінімальної заробітної плати (Генеральна угода, ст.2.8).
3.2.2. Перелік видів та розмірів доплат і надбавок до тарифних ставок окладів і посадових окладів працівників об’єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер встановлюється згідно з додатком 2.
3.2.3. Тарифні коефіцієнти співвідношень окладів працівників підприємств галузі встановлюються згідно з додатком 3.
3.2.4. Форми і системи оплати праці, розміри тарифних ставок, окладів, надбавок, доплат, премій, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлювати у колективних договорах з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною Угодою та цією Угодою.
3.2.5. Тарифну частину заробітку підтримувати на рівні не нижче двох третин від загального його розміру.
Мінекономіки зобов’язується:
3.2.6. Переглянути з урахуванням нових професій і посад «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників», випуск 65, затверджений наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі від 30.11.1999 №918.
Роботодавці зобов’язуються:
3.2.7. Підвищувати заробітну плату працівникам у разі зростання фінансових показників.
3.2.8. Заробітну плату в грошовій формі виплачувати у строки передбачені колективними договорами, трудовими угодами, Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
3.2.9. Не допускати затримки виплати заробітної плати працівникам.
3.2.10. За наявності заборгованості з виплати заробітної плати інформувати профспілкові організації про надходження коштів на рахунок підприємства та напрямках їх використання (ст.45 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», ст.251 КЗпПУ).
3.2.11. Заробітну плату працівникам за весь час щорічної відпустки виплачувати не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. При припиненні трудового договору (угоди) виплату всіх належних працівнику сум здійснювати в день звільнення.
3.2.12. Надавати відповідно до колективних договорів та угод, по результатам атестації робочих місць додаткові до встановлених законодавством компенсації працівникам, якщо вони зайняті на тяжких і роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці з урахуванням думки профспілки.
3.2.13. Запровадження, заміну і перегляд норм праці проводити з обов’язковим ознайомленням працівника не пізніше як за один місяць, а про зміну умов праці – не пізніше ніж за два місяці до їх проведення та погодження з профспілкою. Обов’язковим при цьому є економічне обґрунтування наступних змін.
Профспілка зобов’язується:
3.2.14. Здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства про оплату праці, в тому числі за своєчасністю її виплати. Надавати консультації та правову допомогу найманим працівникам у захисті своїх прав, представляти інтереси членів профспілки у комісіях по трудовим спорам та в судових органах.
3.2.15. Ініціювати питання притягнення до відповідальності керівників підприємств за систематичну невиплату заробітної плати.
3.2.16. Проводити навчання профспілкового активу з питань організації, оплати та нормування праці, індексації грошових доходів та компенсаційних виплат.
3.3. У сфері охорони, умов праці та відпочинку. Сторони домовилися:
3.3.1. Трудові відносини в сфері праці та відпочинку будувати на засадах дотримання державних гарантій і договірного регулювання.
3.3.2. Контрактну форму трудового договору застосовувати лише у випадках, передбачених законодавством.
3.3.3. Умови, які включаються в трудові договори (контракти) на підприємствах, в організаціях, установах, не можуть погіршувати становище працівників у порівнянні із законодавством, цією Угодою.
3.3.4. Тривалість робочого часу встановлюється колективним договором, але не більше 40 годин на тиждень.
Під час укладання колективних договорів розглядати питання про запровадження тривалості робочого часу для осіб, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, на одну годину на тиждень менше встановленої тривалості із збереженням розміру заробітної плати.
3.3.5. Встановлювати тривалість робочої зміни понад 8 годин, але не більше 12 годин, лише в порядку, визначеному Правилами трудового розпорядку та колективними договорами за погодженням з профспілкою.
3.3.6. При підсумованому обліку робочого часу застосовувати обліковий період (місяць, квартал, півріччя, рік) лише у випадку наявності графіка роботи працівника на весь обліковий період.
3.3.7. Вважати надурочною, при підсумованому обліку робочого часу, роботу понад встановлену нормальну тривалість робочого часу в кінці облікового періоду згідно з графіком роботи.
3.3.8. Не вилучати з робочого часу працівників час приймання їжі, якщо за умовами виробництва працівник не має права відлучатися з робочого місця та використовувати час обідньої перерви на свій розсуд.
3.3.9. Робочий час і час відпочинку працівників встановлювати Правилами внутрішнього трудового розпорядку, що додаються до колективних договорів.
3.3.10. Щороку надавати працівникам відпустки, встановлені згідно з чинним законодавством.
Додаткові відпустки за несприятливі умови праці надавати працівникам на підставі результатів атестації робочих місць незалежно від того, чи включені їх професії до списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці».
3.3.11. Включати до колективних договорів:
комплексні зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони праці, здоров’я; забезпечення своєчасного проведення атестації робочих місць з метою розроблення та реалізації організаційних заходів щодо поліпшення умов праці працівників, а також для визначення їх права на надання пільг, доплат і компенсацій за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
щорічне збільшення витрат на поліпшення умов праці;
навчання та перевірку знань з охорони праці спеціалістів, службові обов’язки яких пов’язані з організацією безпечного ведення робіт в торгівлі та ресторанному господарстві, не рідше одного разу в три роки;
збереження середнього заробітку працівникам під час проходження обов’язкових медоглядів, інструктажів, перевірки знань та інших випадків звільнення працівника від основної роботи за ініціативою організаторів робіт.
Сторони зобов’язуються:
3.3.12. Розробити Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для підприємств галузі, які б передбачали:
порядок чергування працівників у святкові і неробочі дні; порядок застосування гнучкого графіку роботи працівників; порядок застосування поняття «ненормований робочий час» та встановлення компенсації за роботу на умовах ненормованого робочого часу.
3.3.13. Переглянути галузеві норми безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Профспілка зобов’язується:
3.3.14. Забезпечити громадський контроль за додержанням трудового законодавства, законодавства з питань охорони праці.
У разі виявлення порушень вносити роботодавцям подання про їх усунення.
Здійснювати надання безоплатної правової допомоги з цих питань.
3.3.15. Представляти у разі потреби трудові та соціально-економічні права та інтереси членів профспілки у судових та інших органах державної влади та місцевого самоврядування відповідно до законодавства.
3.3.16. Забезпечити участь представників профспілки у розслідуванні нещасних випадків на виробництві.
3.3.17. Брати участь у роботі комісій з питань соціального страхування підприємств під час вирішення трудових питань працівників.
3.3.18. Здійснювати контроль за видачею закладами охорони здоров’я документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність членів профспілки.

 

РОЗДІЛ IV
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ

            Сторони домовились:
4.1. Рекомендувати підприємствам та установам:
4.1.1. Згідно із статтею 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачати відрахування профспілковим комітетам на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу у розмірах, передбачених колективними договорами, але не менше, ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.
4.1.2. Внесення до колективних договорів додаткових у порівнянні з чинним законодавством соціальних пільг та компенсацій, виходячи з умов економічних можливостей підприємств, зокрема:
матеріальну допомогу потерпілому у разі тимчасової втрати працездатності через нещасний випадок на виробництві, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі втраченого заробітку за період непрацездатності;
одноразову допомогу сім’ям працівників, загиблих на виробництві;
одноразову допомогу сім’ям працівників, померлих від загального захворювання або нещасного випадку в побуті, а також відшкодування (повне або часткове) витрат на поховання;
матеріальну допомогу працівникам при виході на пенсію у розмірі не менш, ніж десять відсотків встановленої місячної тарифної ставки (окладу) за кожен рік роботи на підприємстві;
матеріальну допомогу працівникам при звільненні у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці;
матеріальну допомогу працівникам на оздоровлення при наданні чергової відпустки в розмірі встановленої місячної тарифної ставки (окладу);
одноразову винагороду до особистих ювілейних дат працівників;
щомісячну матеріальну допомогу жінкам, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною;
одноразову допомогу особам, звільненим після строкової служби із Збройних Сил України, які повернулись працювати на підприємство;
повну або частково оплату лікування працівників у стаціонарі, запровадження медичного страхування працівників та їх сімей;
додаткову відпустку із збереженням середнього заробітку у випадках одруження, народження дитини, поховання не менше 3-х календарних днів;
часткову компенсацію витрат на утримання дітей працівників в дитячих дошкільних закладах, перебування в оздоровчих дитячих таборах (центрах), на придбання путівок в санаторії та бази відпочинку.
4.2. Представляти інтереси трудових колективів у вищих органах виконавчої влади, брати участь у підготовці проектів документів щодо внесення змін до чинного законодавства з питань посилення соціального захисту найманих працівників та надання їм пільг.
РОЗДІЛ V
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНСТРУКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
ТА СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА

            Сторони домовилися:
5.1. З метою подальшого розвитку соціального партнерства проводити попередні консультації та переговори при підготовці проектів законів України, галузевих програм та інших нормативно-правових актів з питань соціально-трудових відносин, які є предметом цієї Угоди.
5.2. Запрошувати соціальних партнерів для участі в роботі колегій, нарад Мінекономіки, засідань Асоціації роботодавців, Всеукраїнської профспілки торгівлі з розгляду соціально-економічних питань, надавати один одному наявну статистичну, іншу інформацію з питань, які є предметом цієї Угоди та колективних договорів.
5.3. Оперативно вживати заходів щодо усунення передумов виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), у випадку їх виникнення прагнути врегулювати спори без зупинки торгового процесу шляхом переговорів і примирливих процедур вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), згідно із Законом України «Про колективні договори і угоди», а також цією Угодою та колективними договорами.
5.4. У виключних випадках, на період подолання фінансових труднощів окремими підприємствами, терміном не більш як шість місяців, в колективних договорах цих підприємств застосовувати норми нижчі від норм цієї Угоди, але не нижчі від державних норм і гарантій. Рішення про термін їх запровадження має бути прийняте на зборах (конференції) трудового колективу за участю представників роботодавця і профспілкового комітету після обговорення наведених роботодавцем аргументів і заходів щодо наближення даної норми до рівня, встановленого цією Угодою, та дати запровадження норми. Якщо таке рішення зборами (конференцією) трудового колективу не прийнято, то на підприємство поширюються норми цієї Угоди.
5.5. Надавати методичну та практичну допомогу роботодавцям і профспілковим комітетам з питань експертизи проектів колективних договорів на їх відповідність чинному законодавству, вимогам Генеральної Угоди, цієї Угоди.
Сприяти підприємствам у проведенні колективних переговорів та обов’язковому укладенню колективних договорів.
5.6. Проводити погоджувальну політику щодо зміцнення та створення нових профспілкових організацій та організацій роботодавців.
5.7. Забезпечити реалізацію прав і гарантій діяльності профспілки та її організацій, визначених законодавством, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Генеральною Угодою та колективними договорами, зокрема:
5.7.1. Відповідно до законодавства про працю та профспілки, колективного договору створювати належні умови для діяльності профспілки.
5.7.2. Надавати первинним профспілковим організаціям відповідно до умов колективного договору у безоплатне користування приміщення з усім необхідним обладнанням (у тому числі оргтехнікою), зв’язком, опаленням, освітленням, транспортом, прибиранням, проводити за рахунок коштів організації ремонт приміщень, оргтехніки, меблів.
5.7.3. Перераховувати щомісяця та безоплатно на рахунок профспілки внески з заробітної плати працівників на підставі їх письмових заяв та у терміни, визначені колективним договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів (ст.42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
5.7.4. Не забороняти діяльність профспілкових організацій.
5.7.5. Згідно з колективним договором забезпечувати виборним працівникам первинної профспілкової організації всі соціальні виплати та гарантії за рахунок коштів організації.
5.7.6. Надавати звільненим профспілковим працівникам по закінченню терміну їх виборних повноважень попередню роботу (посаду) або за згодою працівника – іншу рівноцінну роботу (посаду) (ст.252 КЗпП, ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
5.7.7. Членам виборних профспілкових органів не звільненим від основної роботи, згідно з колективним договором, надавати вільний час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, для участі в роботі виборних органів профспілки, навчання профспілкового активу відповідно до законодавства (ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.252 КЗпП).

 

РОЗДІЛ VI
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

            6.1. Кожна із Сторін, що уклали Угоду, не може під час її дії в односторонньому порядку припинити виконання взятих на себе зобов’язань.
6.2. Доповнення і зміни до Угоди протягом терміну її дії можуть бути внесені тільки за згодою Сторін.
Пропозиції щодо змін і доповнень подаються Сторонами у письмовій формі не пізніше, ніж за один місяць (про зміни умов праці – за два місяці) до їх введення в дію. Про згоду внести зміни протилежна сторона повідомляє письмово.
6.3. При змінах в структурі управління та реорганізації Сторін, що уклали Угоду, вона має чинність з урахуванням усіх змін.
6.4. Контроль за реалізацією цієї Угоди здійснюється безпосередньо Сторонами, що її уклали. Раз на півріччя стан виконання Угоди розглядається на спільному засіданні Сторін, про що складається протокол.
Ця Угода підписана у трьох примірниках, які зберігаються у кожної із Сторін і мають однакову юридичну силу.

Угоду підписали:

Міністр економіки України   Б.Данилишин

Почесний президент Асоціації роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки України В.Хмільовський

Голова Всеукраїнської профспілки працівників торгівлі, громадського харчування та послуг Т. Ясько